
Інфекційний ендокардит
Інфекційний ендокардит — інфекція внутрішньої оболонки серця, найчастіше клапанів. Це серйозне захворювання, що потребує швидкої діагностики й тривалого спеціалізованого лікування.

Інфекційний ендокардит — інфекція внутрішньої оболонки серця, найчастіше клапанів. Це серйозне захворювання, що потребує швидкої діагностики й тривалого спеціалізованого лікування.

Ішемічний інсульт виникає, коли судина мозку перекривається й частина тканини перестає отримувати достатньо крові. Швидкість медичної допомоги впливає на можливість відновлення.

Артеріальна гіпотензія — знижений артеріальний тиск. У частини людей це індивідуальна особливість без скарг, але раптове або симптомне зниження потребує з’ясування причини.

Атеросклероз — утворення бляшок у стінках артерій. Вони можуть звужувати судини або розриватися з формуванням тромбу, спричиняючи інфаркт, інсульт та інші ускладнення.

Внутрішньомозковий крововилив — кровотеча безпосередньо в тканину мозку, один із видів геморагічного інсульту. Він є невідкладним станом.

Геморой — захворювання, за якого гемороїдальні вузли спричиняють кровотечу, випадіння або дискомфорт. Такі симптоми потребують оцінки, оскільки мають й інші причини.

Гостра ревматична лихоманка — запальне ускладнення інфекції стрептококом групи A. Імунна реакція може уражати суглоби, серце, шкіру та нервову систему.

Гострий перикардит — запалення оболонки, що оточує серце. Причинами можуть бути інфекції, імунозапальні процеси, ускладнення інших захворювань або медичних втручань.

Гострий інфаркт міокарда — ушкодження й загибель частини серцевого м’яза через різке порушення кровопостачання. За підозри потрібна негайна екстрена допомога.

Зупинка серця — раптове припинення ефективного кровообігу. Людина не реагує й не дихає нормально; поодинокі судомні вдихи не є нормальним диханням.

Кардіоміопатія — захворювання серцевого м’яза, що змінює його структуру або функцію. Існують різні форми, зокрема дилатаційна, гіпертрофічна та рестриктивна.

Міокардит — запалення серцевого м’яза, яке може порушувати його скоротливість і електричну активність. Причинами бувають інфекції, імунні реакції, деякі ліки та інші чинники.

Пароксизмальна тахікардія — напад раптово прискореного серцебиття. Аритмія може виникати над шлуночками або в самих шлуночках; від її типу залежать ризики й лікування.

Ревматична хорея — мимовільні рухи внаслідок імунної реакції після стрептококової інфекції. Вона є одним із проявів гострої ревматичної лихоманки й частіше виникає в дітей.

Серцева недостатність — стан, за якого серце не забезпечує належний кровообіг без підвищення тиску наповнення. Вона може виникати як за зниженої, так і за збереженої фракції викиду.

Стенокардія — біль або дискомфорт через недостатнє постачання серцевого м’яза киснем. Часто вона пов’язана з коронарною хворобою, але потребує уточнення причини.

Субарахноїдальний крововилив — кровотеча в простір між мозком і його оболонками. Раптовий нетравматичний крововилив часто пов’язаний із розривом аневризми й потребує екстреної допомоги.

Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) — закупорення легеневих судин тромбом, найчастіше з глибоких вен ніг або таза. Вона може швидко загрожувати життю.

Тромбоз ворітної вени — перекриття її просвіту згустком крові. Ця вена переносить кров від органів травлення до печінки; порушення відтоку може спричинити портальну гіпертензію.

Тріпотіння передсердь — аритмія з дуже швидкою, зазвичай організованою електричною активністю передсердь. Вона може співіснувати з фібриляцією передсердь і підвищувати ризик тромбів.

Флебіт — запалення вени; коли воно супроводжується тромбом, говорять про тромбофлебіт. Поверхневе ураження потрібно відрізнити від тромбозу глибоких вен.

Фібриляція передсердь — порушення ритму з некоординованою активністю передсердь і часто нерегулярним пульсом. Вона може підвищувати ризик інсульту та серцевої недостатності.

Хронічна ішемічна хвороба серця — стан, за якого кровопостачання міокарда не відповідає його потребам. Частою причиною є атеросклеротичне ураження коронарних артерій.

Хронічний неспецифічний лімфаденіт — тривале запалення лімфатичних вузлів, пов’язане з інфекційним або іншим подразненням. Саме збільшення вузла ще не визначає його причину.