Вільха японська

Вільха японська — листопадне дерево родини березових заввишки переважно 15–20 м. Старі дерева мають темно-сіру кору, молоді пагони голі або слабко опушені.

Відмінні ознаки

Бруньки розміщені на коротких ніжках і вкриті смолистими речовинами. Листки вузькоеліптичні або видовжено-ланцетні, 6–12 см завдовжки, із клиноподібною основою та зубчастим краєм. Доросле листя зверху темно-зелене й блискуче, знизу світліше; у кутах жилок помітні пучки волосків.

Цвіте у квітні до появи листя. Овальні дерев’янисті супліддя сягають приблизно 1,2–2 см.

Природні оселища

Поширена в Японії, Кореї, Китаї та на Далекому Сході. Росте на річкових і приморських терасах, біля озер, на заболочених ділянках і в сирих листяних лісах. Іноді формує невеликі гаї.

Склад рослини

Кора, листя й бруньки містять фенольні сполуки, флавоноїди та тритерпеноїди. Народне використання відварів не є підставою самостійно лікувати ними кровотечі або порушення сечовиділення.

Фото рослини