Алое деревоподібне

Алое деревоподібне — сукулентний чагарник родини асфоделових, який у природі може перевищувати 3 м заввишки. Походить із Південної Африки, росте на узбережжях і кам’янистих гірських схилах до 1800 м. У кімнатній культурі відоме як столітник.

Особливості вирощування

Соковиті листки зі слизистою серцевиною запасають воду. Рослина світлолюбна, посухостійка; влітку її поливають помірно, взимку — рідко. Узимку рослину можна утримувати у прохолоді, приблизно за 12–14 °C. Розмножують прикореневими пагонами або верхівковими живцями, попередньо підв’яленими на повітрі. У відкритому ґрунті теплолюбне алое залишають лише на безморозний період.

Листя, сік і сабур

Для переробки використовують розвинені нижні листки. Свіже листя швидко втрачає якість, тому його не залишають надовго без належного зберігання. Сабур — випарений і затверділий сік; він відрізняється від прозорої м’якоті листка.

Серед речовин алое названо антраглікозиди, алоїн, емодин, смолисті сполуки, цукри, ферменти й вітаміни. Різні частини листка та препарати з них не є взаємозамінними.

Алое в косметиці

Екстракти алое використовують у кремах, лосьйонах і засобах для догляду за шкірою та губами. Прозора м’якоть листка, сік і сабур мають різний склад: їх не можна довільно замінювати один одним. Домашній сік не призначений для ін’єкцій або закапування в очі.

Особливості застосування

Засоби з послаблювальними компонентами алое можуть спричиняти втрату рідини й мінеральних речовин, зокрема калію. Внутрішнє застосування потребує обережності; під час вагітності та при кишковій непрохідності такі засоби не використовують самостійно. Косметичний засіб обирають відповідно до його призначення й індивідуальної переносимості.

Фото рослини