Женьшень звичайний

Женьшень — багаторічна трав’яниста рослина родини аралієвих, відома потовщеним розгалуженим коренем. Саме подібність кореня до людської постаті відображена в традиційній назві «людина-корінь».

Будова та розвиток

Рослина сягає 30–80 см. Від видовженого кореневища відходить головний сірувато-жовтий корінь із кількома розгалуженнями. На його верхній частині з віком утворюються кільцеві зморшки. Пальчастоскладні довгочерешкові листки зібрані біля верхівки стебла. Над ними піднімається тонкий квітконос із простим зонтиком дрібних зеленуватих квіток. Плоди яскраво-червоні, ягодоподібні.

Насіння проростає повільно, молоді рослини також розвиваються поступово. Цвіте в липні, плоди достигають у серпні–вересні. Природні місця зростання — хвойні та кедрово-широколистяні ліси з незаболоченими гірськими ґрунтами.

Корінь і його склад

Основна сировина — корені та кореневища. Корені містять тритерпенові сапоніни — панаксозиди, а також цукри, крохмаль, пектини, жирні кислоти, фітостерини та мінеральні компоненти. Зовні висушений корінь жовтувато-білий або світло-коричневий, на зламі білий, зі слабким характерним запахом і солодкувато-гірким смаком.

Корінь женьшеню та його використання

Женьшень має тривалу історію вирощування й використання в Східній Азії. Його корені цінують за характерну форму та вміст сапонінів. У традиційній практиці женьшень пов’язують із тонізувальними засобами.

Під назвою «женьшень» продають продукти з різних видів роду Panax. При виборі засобу важливо звертати увагу на точну ботанічну назву, склад і форму випуску.

Особливості застосування

Засоби з женьшенем можуть спричиняти серцебиття, головний біль та інші небажані реакції. Їх не варто приймати безконтрольно або добирати за універсальною схемою. При підвищеному артеріальному тиску й інших хронічних захворюваннях застосування узгоджують із лікарем.

Фото рослини