Осика

Осика — велике дерево родини вербових, поширене в Україні. Її світла зеленувато-сіра кора та листя, що тремтить від найменшого подиху вітру, роблять дерево легко впізнаваним.

Ботанічні особливості

Дерево може сягати близько 25 м. Молоді гілки голі, кора спочатку гладенька. Листя на сильних молодих пагонах відрізняється від листя дорослої крони: воно крупніше, часто дельтоподібне, із зубчастим краєм. Квітки зібрані в пухнасті сережки й розкриваються навесні до появи листя.

Де росте осика

Трапляється в лісах і чагарниках, часто заселяє вирубки та згарища. Росте разом із березою та іншими листяними породами. Ареал охоплює значну частину Європи й Азії.

Кора, бруньки й листя

Вони містять фенольні глікозиди, дубильні речовини та органічні кислоти. У народній практиці осику використовували при болю, гарячці й травних скаргах. Проте кора та спиртові настоянки не є універсальною заміною лікам. Не варто самостійно прикладати листя чи саморобні мазі до опіків і відкритих ран.

Фото рослини