Пізньоцвіт осінній

Пізньоцвіт осінній (Colchicum autumnale) — бульбоцибулинний багаторічник із родини пізньоцвітових. Його рожево-лілові квітки з’являються восени, коли листя вже немає. Така незвична сезонність і пояснює назву рослини.

Річний цикл пізньоцвіту

Навесні відростають широкі видовжені листки. Вони забезпечують рослину поживними речовинами, а згодом жовтіють і відмирають. Після літнього спокою з ґрунту виходять лійкоподібні квітки на довгих трубках. Плід із насінням стає помітним наступної весни разом із новим листям.

Квітки зовні нагадують крокуси, але пізньоцвіт належить до іншої родини. Він не є джерелом кулінарного шафрану. Назви на кшталт «осінній крокус» можуть вводити в оману, тому для саджанців і цибулинних культур важливо перевіряти латинське найменування.

Вирощування в саду

Пізньоцвіт висаджують групами в родючий ґрунт із добрим відведенням надлишкової води. Навесні залишають місце для великих листків і не зрізують їх зеленими. Пересаджування та поділ проводять у період спокою. Ботанічний опис і вимоги до ґрунту наведено в профілі RHS.

Отруйність рослини

Усі частини пізньоцвіту токсичні при вживанні. Наявність колхіцину, який використовують у фармацевтиці, не робить домашні настоянки чи відвари придатними для лікування. Рослину не їдять і не змішують із харчовою зеленню. Працюють із нею в рукавичках, а посадковий матеріал зберігають окремо від продуктів.

Якщо пізньоцвіт випадково проковтнули, потрібно негайно звернутися по медичну допомогу, не чекаючи появи симптомів. Для лікаря корисно зберегти фото або зразок рослини, не наражаючи інших на контакт.

Фото рослини