Верблюжа колючка

Верблюжа колючка — багаторічний напівкущик родини бобових, пристосований до посушливих умов. Зелені борозенчасті стебла несуть численні міцні колючки.

Характерні ознаки

Нижні колючки коротші й товстіші, верхні довші, відхилені та дугоподібно загнуті догори. Листки округлі, овальні або обернено-яйцеподібні, приблизно 1,5–3 см завдовжки. Квітки розташовані невеликими групами на колючих пагонах. Плід — прямий або трохи зігнутий біб із кількома насінинами.

Де росте

Цвіте в червні–серпні. Поширена в посушливих районах Центральної Азії та прилеглих територій. Росте на глинистих і піщаних ділянках пустель та напівпустель, рівнинах і передгір’ях, іноді утворює великі зарості.

Використання

У рослині є дубильні речовини й інші природні сполуки. Корені мають історію місцевого харчового та народного використання. Самостійно заготовляти їх як сечогінний або проносний засіб не варто: традиційне застосування не гарантує безпечності домашнього настою.

Фото рослини