Гвоздичне дерево

Гвоздичне дерево (Syzygium aromaticum), або сизигіум ароматний, — вічнозелена тропічна рослина родини миртових. Знайома кухонна гвоздика — це його висушені нерозкриті квіткові бутони. До садових квітів-гвоздик ця пряність не належить.

Як виглядає рослина

Дерево має шкірясті супротивні листки та розгалужену крону. Квітки формуються групами на кінцях пагонів. Бутони збирають до розкривання: після висушування їхня видовжена чашечка та округла верхівка набувають характерної форми маленького цвяха.

Походження й отримання прянощів

Батьківщина виду — Молуккські острови. Нині його вирощують у різних тропічних регіонах. Якість прянощів залежить від своєчасного збирання, сушіння та зберігання. Сухі бутони мають бути ароматними, без плісняви й стороннього запаху.

Аромат і використання на кухні

Основний характер запаху пов’язаний з евгенолом — одним із головних компонентів ефірної олії. Гвоздика дуже інтенсивна, тому невеликої кількості вистачає для випічки, компотів, маринадів, соусів і пряних сумішей. Цілі бутони легше вийняти з готової страви, а мелену пряність додають особливо помірно.

Пряність, олія та стоматологічні засоби

Ефірна олія значно концентрованіша за кілька бутонів у їжі. Для гвоздичної олії існує монографія EMA, але це не робить будь-яку ароматичну олію придатною для самостійного лікування.

Не слід наносити нерозведену олію на слизові оболонки, ковтати косметичні продукти або намагатися вилікувати ними інфекцію зуба. Зубний біль потребує встановлення причини у стоматолога. Лабораторні властивості евгенолу також не доводять, що пряність лікує паразитарні чи онкологічні захворювання.

Фото рослини