Мигдаль звичайний

Мигдаль звичайний (Amygdalus communis) — посухостійке дерево або кущ родини розових заввишки 3–6 м. Його світлі квітки розкриваються раніше за листя.

Будова та поширення

Кора сіро-бура, на старих стовбурах майже чорна. Листки еліптичні, дрібнозубчасті, розташовані почергово або зближено. Поодинокі п’ятипелюсткові квітки білі чи блідо-рожеві, з численними тичинками. Плід — опушена яйцеподібна кістянка з неїстівним зеленим оплоднем і великою дерев’янистою кісточкою. Цвіте в березні–квітні.

Дикорослий мигдаль трапляється на кам’янистих гірських схилах Середньої Азії та Азербайджану. Його вирощують, зокрема, у Криму й на Кавказі.

Солодкий і гіркий мигдаль

У культурі розрізняють солодкий і гіркий різновиди, подібні зовні, але різні за складом насіння. Ядра містять багато жирної олії, білок і цукри. Гіркий мигдаль містить амігдалін, при розщепленні якого може вивільнятися синильна кислота. Тому його не можна вважати звичайною харчовою заміною солодкому мигдалю.

Мигдаль на кухні та в косметиці

Солодкий мигдаль використовують у кондитерських виробах, додають до випічки та десертів. Мигдальну олію застосовують у косметиці та як допоміжну речовину у фармацевтичних засобах. Призначення олії залежить від способу її отримання та вимог до конкретного продукту.

Чому важливо розрізняти різновиди

Гіркий мигдаль може спричинити тяжке отруєння через ціаногенні сполуки. Його не використовують як звичайний перекус або домашній лікувальний засіб. Для харчування обирають солодкий мигдаль, призначений для споживання.

Фото рослини