Стокротки багаторічні

Стокротки багаторічні — трав’яниста рослина родини айстрових заввишки 10–30 см. У квітниках їх часто вирощують як дворічні. Цвітуть навесні й на початку літа, іноді продовжують цвітіння до осені.

Поширення та культура

Природний ареал охоплює Західну Євразію, зокрема Європу, Малу Азію й Закавказзя. Рослина здавна культивується, легко дичавіє та прижилася в багатьох регіонах помірного клімату. Росте на луках, газонах, у парках, біля старих садиб і в приміських лісах. Сорти відомі щонайменше з XVII століття.

Заготівля і склад

Листя та суцвіття збирали під час цвітіння, переважно в червні–липні. Сушили в затінку, періодично перевертаючи, або за помірного нагрівання. Зберігали до року в добре закритій скляній тарі.

У складі виявлено сапоніни, флавоноїди, органічні кислоти, слиз, гіркі й смолисті речовини та ефірну олію.

Використання стокроток

Стокротки цінують як невибагливі квіти для газонів, клумб і бордюрів. Молоде листя використовували в салатах, а траву й кошики — у народних настоях та зовнішніх засобах. Декоративні рослини, оброблені засобами захисту, не збирають для їжі.

Фото рослини