Коріандр посівний: кінза на грядці та прянощі на кухні

Коріандр посівний, Coriandrum sativum, — однорічна рослина родини окружкових. Його свіжу зелень називають кінзою, а висушені плоди зазвичай продають як насіння коріандру. Це дві прянощі з однієї рослини, але їхні запах і використання помітно відрізняються.

Листя, квітки та плоди

Рослина утворює тонке прямостояче стебло, яке розгалужується у верхній частині. Нижні листки ширші й мають виражені частки, верхні розсічені на вузькі сегменти. Невеликі білі або рожевуваті квітки зібрані в складні зонтики. Після цвітіння достигають округлі ребристі плоди, які набувають світло-коричневого забарвлення.

Як вирощувати кінзу

Для посіву підходить освітлена ділянка з пухким ґрунтом і помірним зволоженням. Застій води та пересихання небажані. Насіння висівають безпосередньо на грядку; для тривалого збору молодої зелені зручні повторні посіви. У спеку рослина швидше переходить до цвітіння, а листя стає грубішим.

Для зелені зрізають молоді листки до активного формування квітконосів. Якщо мета — пряні плоди, частину рослин залишають цвісти й достигати. Збирають побурілі зонтики, досушують у провітрюваному місці та обмолочують.

Кулінарне використання

Кінзу додають до салатів, овочевих страв, соусів і супів ближче до кінця приготування. Її виразний свіжий аромат відрізняється від теплого пряного запаху стиглих плодів. Коріандр використовують у випічці, маринадах, сумішах спецій і стравах із бобових. Цілі плоди довше зберігають аромат; подрібнювати їх зручно перед використанням.

Зберігання та помірність

Вимиту зелень обсушують і тримають у холодильнику, а сухі плоди — у щільно закритій тарі подалі від вологи й сонця. Як приправа коріандр урізноманітнює смак їжі, проте не замінює лікування захворювань травлення. Концентрована ефірна олія не є звичайною харчовою спецією. За індивідуальної алергічної реакції від кінзи й коріандру відмовляються.

Фото та ілюстрації