Глід колючий

Глід колючий — листопадний кущ або невелике дерево родини розових. У літературі його часто наводять під назвою Crataegus oxyacantha. Навесні він прикрашений білими суцвіттями, а наприкінці літа й восени — червоними плодами.

Як упізнати глід

Гілки мають міцні колючки. Листки короткочерешкові, зверху яскраво-зелені, знизу світліші, з лопатями й зубчастими ділянками краю. На сильних вегетативних пагонах листя може бути більшим і глибше розсіченим, ніж на квітучих.

Білі квітки зібрані у щиткоподібні суцвіття. Невеликі округлі плоди темно-червоні, з твердими кісточками всередині. Кількість кісточок і будова листків важливі для відрізнення близьких видів глоду: лише колір плодів не дає точного визначення.

Глід у саду

Густе галуження й колючки роблять глід придатним для живоплотів. Його також висаджують окремими деревцями або групами. Під час обрізування працюють у щільних рукавичках і враховують розташування доріжок, щоб колючі пагони не заважали проходу.

Плоди та препарати

Плоди точно визначених харчових видів глоду використовують для переробки, а листя з квітками та інша сировина входять до певних рослинних засобів. Харчовий продукт, стандартизований препарат і домашня спиртова настоянка мають різний склад та призначення.

Глід не слід самостійно приймати для усунення аритмії чи болю в грудях. За оцінкою NCCIH, доказів для багатьох серцевих показань недостатньо, а результати досліджень при серцевій недостатності суперечливі. Можливі взаємодії з ліками, тому лікувальне застосування узгоджують із лікарем.

Фото рослини