Дуріан (Durio): дерево та незвичайні плоди

Дуріан — назва роду тропічних дерев Durio з родини мальвових. Найвідоміший харчовий вид — Durio zibethinus. Його плоди цінують за солодку кремову м’якоть, хоча сильний запах викликає дуже різні враження.

Як росте дуріан

Це велике вічнозелене дерево з розлогою кроною. Листки чергові, видовжені, блискучі зверху; нижній бік має сріблястий або бронзуватий відтінок. Квітки з’являються групами на великих гілках.

Нічне цвітіння й виразний аромат пов’язані із запиленням тваринами, зокрема кажанами. Для вирощування потрібні тропічне тепло, глибокий родючий ґрунт і відведення надлишкової води. Корені погано переносять її застій.

Будова та смак плоду

Тверда оболонка вкрита гострими колючками. Усередині розташовані насінини, оточені світлою або жовтуватою м’ясистою тканиною — саме її зазвичай їдять. Консистенція, колір і насиченість аромату залежать від сорту та стиглості.

М’якоть споживають свіжою, заморожують і додають до солодких страв. Під час розкривання важливо захистити руки від колючок і користуватися стійкою робочою поверхнею. Великий плід незручно утримувати на вазі.

Дуріан і джекфрут — різні рослини

Обидва мають великі незвичайні плоди, проте належать до різних родин. Джекфрут — Artocarpus heterophyllus із шовковицевих; його супліддя та їстівні часточки побудовані інакше. Схожа екзотична зовнішність не робить ці продукти взаємозамінними в рецептах.

Харчове значення

Дуріан варто сприймати як поживний фрукт із характерним смаком. Твердження, що він є абсолютним лідером за всіма вітамінами або єдиним їстівним плодом із сірковмісними сполуками, некоректні. М’якоть не замінює протипаразитарних ліків, а відвари листя не є належним лікуванням гарячки.

Ботанічні та садівничі відомості: NParks, Durio zibethinus.

Фото рослини