Дягель лікарський

Дягель лікарський (Archangelica officinalis) — висока ароматична рослина родини окружкових, що може сягати двох метрів. Віддає перевагу вологим місцям і багатим ґрунтам.

Як виглядає дягель

Коротке вертикальне буре кореневище має численні додаткові корені. Прямостояче, часто порожнисте стебло внизу червонувате, вгорі з фіолетовим відтінком. Великі листки двічі або тричі перисті. Дрібні зеленувато-білі квітки утворюють кулясті багатопроменеві зонтики. Плід — пласка двосім’янка. Цвіте в червні–липні, розмножується насінням.

Поширення та місця зростання

Поширений у Північній, Центральній і Східній Європі, зокрема в Україні та Білорусі, а також на Кавказі й у Західному Сибіру. Дягель росте на заплавних луках, берегах річок, озер і канав, на окраїнах боліт, подекуди утворюючи зарості. Його також вирощували для ароматизації напоїв.

Кореневища та ароматичні речовини

Основна традиційна сировина — корені з кореневищами. Висушені частини бурувато-сірі або червонуваті, з виразним ароматом. У них містяться ефірна олія з терпеновими компонентами, органічні кислоти, гіркі й дубильні речовини, смоли, цукри та кумарини. Плоди містять ефірну й жирну олії; у листках і квітках згадується діосмін.

Перед заготівлею потрібне точне визначення виду: дягель можна сплутати з отруйними представниками окружкових. Сировину також перевіряли на пошкодження комахами та плісняву.

Ароматичне використання та обмеження

Дягель використовують як ароматичну сировину. Його корені мають виразний запах і входили до різноманітних пряних та рослинних сумішей. У народній практиці дягель пов’язують із травленням і відхаркувальними зборами.

Ефірна олія не призначена для довільного приймання всередину. Фуранокумарини можуть підвищувати чутливість шкіри до сонячного світла. Під час вагітності та грудного вигодовування концентровані засоби з дягелю не використовують самостійно.

Фото рослини