Редька посівна
Raphanus sativus
Редька посівна: різноманіття коренеплодів, листя й квітки. Кулінарне використання та відмінність овоча від домашніх лікувальних сумішей.
Редька посівна (Raphanus sativus) — овочева культура родини капустяних із м’ясистим коренеплодом. Її форми дуже різноманітні за розмірами, забарвленням, гостротою та строками достигання.
Як розвивається редька
Спочатку рослина формує розетку ліроподібного листя й потовщену підземну частину. Згодом, залежно від форми та умов, розвивається квітконосне стебло. Квітки білі, рожеві або фіолетові, з чотирма пелюстками.
Плоди — видовжені стручки з насінням. Строки цвітіння та збирання врожаю не однакові для всіх сортів: ранні овочеві форми й зимова редька мають різний цикл вирощування.
Використання на кухні
Коренеплоди їдять свіжими у салатах, поєднують з іншими овочами та використовують у стравах відповідно до сорту. Гострота може бути виразною, тому порцію добирають за смаком і переносимістю.
Для зберігання обирають здорові непошкоджені коренеплоди. М’які, запліснявілі або зіпсовані ділянки є приводом уважно оцінити якість продукту, а сильно уражені овочі не використовувати.
Редька з медом та інші народні засоби
Суміш соку редьки з медом чи цукром відома як домашній рецепт, але вона не лікує причину кровохаркання й не замінює допомогу при тяжкому кашлі. Так само редьку не слід подавати як доведений засіб розчинення каменів.
Тертий коренеплід може подразнювати шкіру, тому його не накладають на гнійні рани або опіки. Основне призначення редьки — харчове, з урахуванням індивідуальної переносимості гострих овочів.
Фото рослини


Коментарі
0Поки що немає коментарів. Поділіться своєю думкою першими.