Оман високий

Оман високий (Inula helenium) — багаторічна рослина родини айстрових заввишки 1–2 м. Її вирізняють великі листки, золотисто-жовті кошики та товсте м’ясисте кореневище.

Ботанічні ознаки

Прямі стебла внизу м’якоопушені, вгорі повстисті. Прикореневі листки черешкові, видовжено-еліптичні, стеблові охоплюють стебло. Кошики діаметром до 6–8 см утворюють пухкі верхівкові суцвіття. Крайові квітки язичкові, серединні трубчасті. Плоди — бурі призматичні сім’янки. Цвіте в липні–серпні, плоди достигають у серпні–вересні.

Де росте

Поширений у Східній і Південно-Східній Європі, на Кавказі, у Туреччині, на Близькому Сході та в частині Азії. Оман трапляється в лісах і чагарниках, на луках, галявинах та берегах водойм, у горах — до лісового поясу.

Кореневища та склад

Традиційною сировиною є корені з кореневищами, які заготовляли восени після відмирання надземної частини або рано навесні. Висушена сировина зовні сірувато-бура, на зрізі жовтувато-біла. У ній містяться інулін та споріднені вуглеводи, ефірна олія, смоли, гіркі й дубильні речовини, органічні кислоти. У листках також є аскорбінову кислоту.

Використання кореневищ

Кореневища оману високого відомі у зборах, пов’язаних із кашлем і травленням. Ефірна олія, висушена сировина та готовий екстракт відрізняються за концентрацією активних речовин.

Засоби з оману не застосовують самостійно під час вагітності та при захворюваннях нирок. Спосіб використання готового препарату визначають за його інструкцією.

Фото рослини