Айстра італійська

Айстра італійська — багаторічна рослина родини айстрових із коротким кореневищем і прямими розгалуженими стеблами заввишки 20–70 см. Відома також як айстра європейська або степова. Поширена від Середземномор’я та Центральної Європи до Західного Сибіру й Кавказу, зокрема в Україні.

Зовнішні ознаки

Червонуваті стебла густо опушені короткими волосками. Нижні листки оберненояйцеподібні, черешкові, верхні — сидячі, з трьома помітними жилками. Кошики діаметром 3–5 см зібрані у щиткоподібне суцвіття. Крайові квітки фіолетові або блакитні, серединні — жовті. Плід — опушена сім’янка з довгим білим чубком.

Цвітіння й догляд

Залежно від місцевості та сорту цвіте влітку й на початку осені; у садових форм цвітіння може тривати 60–65 днів. Потребує сонячного місця, теплого, помірно сухого, вапнякового та добре дренованого ґрунту. Підходить для груп на узліссях і сонячних квітників. Розмножують насінням або весняним поділом куща.

Серед сортів — фіолетовий Gnom, рожевий Rosea, темно-бузковий Kobold, блакитний Coerulea, King George та Lady Hindlip. Застій вологи, погана аерація й загущення сприяють грибковим хворобам; сортові рослини можуть потребувати частішого поділу.

Склад і декоративне значення

У кореневищах містяться поліацетиленові сполуки й кумарини. Для саду айстра італійська цікава тривалим літнім цвітінням і різноманіттям відтінків суцвіть. Її основне практичне використання — декоративне вирощування.

Фото рослини