Аралія висока

Аралія висока — швидкоросле дерево або чагарник родини аралієвих. Поширена в Китаї, Японії, Кореї та на Далекому Сході. Росте поодинці або групами в підліску мішаних лісів, заселяє згарища й вирубки; трапляється до 2700 м над рівнем моря. Цвіте в серпні, плодоносить у вересні.

Заготівля сировини

Основна лікарська сировина — корені діаметром 1–3 см від рослин віком 5–15 років. Їх заготовляли восени або навесні до розгортання листя, частину залишаючи для відновлення. Очищені корені без гнилих ділянок сушили за 55–60 °C. Кору збирали одночасно з коренями, листя — під час і після цвітіння; для них вказано 50–55 °C.

Речовини у складі аралії

Корені містять тритерпенові сполуки — аралозиди A, B і C, а також алкалоїди, кумарини, крохмаль, камедь, флавоноїди, стерини та ефірну олію. Насіння багате на жирну олію; листя містить гедерагенін, флавоноїди й антоціани.

Використання коренів

Корені аралії служать сировиною для тонізувальних рослинних засобів. Їх не варто ототожнювати зі звичайними трав’яними напоями: активні речовини впливають на нервову та серцево-судинну системи.

Обмеження

Аралія може посилювати збудливість і порушувати сон. За наявності епілепсії, порушень ритму серця або інших хронічних захворювань засоби з її коренів не добирають самостійно.

Фото рослини