Лілія біла

Лілія біла (Lilium candidum) — цибулинний багаторічник родини лілійних із великими запашними білими квітками. Це виразна декоративна рослина, квітконосні стебла якої зазвичай сягають 80–120 см.

Будова рослини

Цибулина складається з численних м’ясистих лусок. Стебло прямостояче, вкрите листям. Нижні листки ширші, верхні — вужчі, ланцетні. Квітка має шість білих листочків оцвітини, кінці яких відгинаються назовні, шість тичинок і помітну маточку.

Цвітіння припадає на літо. Плід — коробочка з численним сплющеним насінням. Для визначення виду важливі не лише колір квітки, а й будова всієї рослини: серед садових лілій є багато білих сортів інших видів і гібридів.

Декоративне використання

Білу лілію вирощують у квітниках заради великих квіток і виразного аромату. Під час роботи з цибулинами слід зберігати їхні м’ясисті луски від механічних пошкоджень. Посадковий матеріал не використовують як харчову сировину.

Безпека для домашніх тварин

Лілії роду Lilium дуже небезпечні для котів: ризик становлять частини рослини, пилок і навіть вода з вази. Якщо кіт міг їх проковтнути, потрібне негайне звернення до ветеринара. Це застереження наводить FDA у матеріалі про токсичність лілій для котів.

Традиційне застосування

Квітки й цибулини згадують у народних косметичних і лікувальних рецептах. Проте домашні олійні настої або прикладання цибулин не є належним лікуванням інфікованих ран, опіків чи шкірних захворювань. Практичне призначення білої лілії — насамперед декоративне.

Фото рослини