Арніка гірська

Арніка гірська — багаторічна рослина родини айстрових заввишки 20–60 см. Її оранжево-жовті суцвіття розпускаються з червня до серпня; строки залежать від висоти місцевості. Плід — загострена циліндрична сім’янка.

Де росте арніка

Арніка росте на гірських луках і полонинах, узліссях, прогалинах хвойних та букових лісів. Вона світлолюбна, потребує вологи, але погано переносить застій води. На одному місці може зростати кілька років.

Народні назви арніки — баранник гірський, купальник, гірський тютюн та Іванів цвіт. Природні популяції потребують охорони; дикорослу арніку не викопують із корінням.

Лікарська сировина

Найчастіше використовували квіткові кошики, рідше листя й корені. Квітки збирали в червні–липні після висихання роси, залишаючи квітконос не довшим за 1 см. Сировину не ущільнювали. Сушіння в затінку тривало 7–10 днів; у сушарці температуру обмежували 50 °C. Кошики не перевертали, щоб не розкришити. Сухі квітки зберігали до 2 років, корені заготовляли восени.

Використання арніки

Квіткові кошики арніки використовують для виготовлення екстрактів, настоянок і мазей. У традиційній практиці арніка відома переважно як зовнішній засіб при забиттях, синцях і м’язовому болю. Спосіб застосування готового засобу залежить від його складу та інструкції.

Обмеження

Арніка може подразнювати шкіру й спричиняти свербіж, печіння та висип. Домашні настоянки не слід приймати всередину або наносити на відкриті рани. При появі подразнення використання засобу припиняють.

Фото рослини