Олива європейська: сріблясте дерево, плоди та оливкова олія

Олива європейська, Olea europaea, — вічнозелене дерево родини маслинових, пов’язане з культурою Середземномор’я. Її цінують за плоди, олію та декоративне сріблясто-зелене листя. Старі дерева часто мають виразні вузлуваті стовбури.

Ознаки оливкового дерева

Вузькі шкірясті листки розташовані супротивно; знизу вони світліші завдяки дрібним волоскам. Квітки дуже маленькі, кремово-білі, зібрані в суцвіття. Плід — кістянка з м’ясистою оболонкою й твердою кісточкою. Колір змінюється під час достигання, а форма й розмір залежать від сорту.

Плоди для столу та олії

Щойно зірвані оливки зазвичай дуже гіркі. Столові плоди проходять спеціальну харчову обробку, зокрема витримування в розсолі або інші технологічні етапи. Не варто плутати колір готового продукту з окремим видом дерева: зелені й темні оливки можуть відрізнятися стиглістю та способом обробки.

Олію отримують із плодів; вона містить значну частку мононенасичених жирних кислот. Її використовують у салатах і приготуванні їжі, зберігаючи в закритій тарі подалі від тепла й світла. Це калорійний харчовий продукт, а не засіб для самостійного зниження тиску.

Вирощування в контейнері

Оливі потрібні сонце й добре дренований ґрунт. У більшості регіонів України контейнерне деревце на зиму переносять у світле захищене від морозу місце. Надмірно мокрий субстрат шкодить кореням. RHS радить оцінювати оливу в прохолоднішому кліматі насамперед як декоративну рослину: плодоношення залежить від тепла та умов запилення.

Листя й екстракти

Оливкове листя містить олеуропеїн та інші сполуки, однак екстракт листя відрізняється від харчової олії. Досліди з окремими речовинами не дають підстав самостійно зменшувати дози інсуліну чи серцевих ліків. Питання добавок вирішують окремо від звичайного кулінарного використання оливок.

Фото рослини