Ялиця сибірська

Ялиця сибірська (Abies sibirica) — вічнозелене хвойне дерево родини соснових. Її характерні риси — вузька пірамідальна крона, м’яка плоска хвоя та порівняно гладенька темно-сіра кора.

Як виглядає дерево

У природних умовах ялиця може виростати приблизно до 30 м. Гілки нерідко зберігаються низько на стовбурі. Молоді пагони мають коротке опушення.

Хвоїнки вузькі, плоскі, темно-зелені й блискучі, з тупою або злегка виїмчастою верхівкою. На відміну від листя квіткових дерев, хвоя зберігається на пагонах протягом кількох сезонів.

Природне поширення

Сибірська ялиця характерна для лісів Західного й Східного Сибіру та прилеглих територій. Росте на рівнинах і в горах, віддаючи перевагу достатньо зволоженим, але не заболоченим ґрунтам.

Деревина та ароматична сировина

Дерево має лісогосподарське значення. Молоді гілки й хвоя є джерелом ароматичних компонентів, які використовують у спеціально виготовлених продуктах. Заготівлю не слід проводити шляхом безсистемного обламування живих дерев.

Ефірна олія — концентрований продукт

Аромат хвої, хвойний настій та ефірна олія відрізняються за складом і концентрацією. Самостійно ковтати олію або використовувати її для лікування задишки чи серцевої недостатності небезпечно. Запах хвої також не є гарантією знезараження повітря. Готові засоби застосовують лише у передбачений виробником спосіб.

Фото рослини