Магнолія оберненояйцеподібна

Магнолія оберненояйцеподібна — листопадне дерево родини магнолієвих заввишки до 30 м. Крона широкопірамідальна, стовбур діаметром 60–70 см вкритий світлою гладкою корою. Великі чашоподібні квітки діаметром 13–18 см білі або кремові, наприкінці цвітіння набувають блідо-лимонного відтінку.

Поширення та декоративні властивості

Цвіте у травні–червні, плодоносить у вересні–жовтні. Природно поширена переважно в Японії, північна межа сягає острова Кунашир. Росте у гірських широколистяних лісах разом із буком, дубом, грабом, кленами й березами; чистих насаджень не утворює.

У культуру введена 1865 року. В Україні її вирощують у Києві, Львові, Чернівцях і Скалі-Подільській. Вид цінують за великі ароматні квітки та порівняно високу холодостійкість, хоча в холодніших місцевостях можливе підмерзання.

Склад і традиційне використання

У різних частинах рослини виявлено алкалоїди, фенольні сполуки, рутин, ефірну та жирну олії. Кору, плоди, бруньки, квітки й корені використовували в китайській та японській народній медицині при травних, больових і застудних скаргах.

Особливості вирощування й використання

Магнолію вирощують заради великих запашних квіток і виразного листя. Сильний аромат у закритій кімнаті може спричиняти дискомфорт, тому великі букети не варто тримати в погано провітрюваному приміщенні. Частини декоративної рослини не використовують для домашніх лікувальних настоянок.

Фото рослини