Горицвіт весняний

Горицвіт весняний — багаторічна рослина родини жовтецевих із коротким товстим кореневищем. Прямі, слабко розгалужені, густо вкриті листям стебла сягають 40–50 см. Яскраві жовті квітки з’являються у квітні–травні, плоди достигають у липні. Народні назви — адоніс, стародубка, заячий мак, сосонка.

Поширення та охорона

Росте у степовій і лісостеповій зонах, на сухих відкритих схилах, узліссях, у балках, серед чагарників і на вапнякових ґрунтах. В Україні трапляється, зокрема, у Причорномор’ї та Криму. Природні зарості потребують охорони й дбайливого ставлення.

Сировина та хімічний склад

Траву заготовляли під час достигання плодів, зрізаючи стебла завдовжки 10–35 см вище нижніх лускоподібних листків. Швидко сушили за 50–60 °C. Без перевірки біологічної активності строк зберігання обмежували одним роком; отруйну сировину зберігали окремо в закритій тарі.

Горицвіт містить серцеві глікозиди, зокрема адонітоксин, цимарин і K-строфантин-бета. Вони зосереджені переважно в листі та зелених плодах. У складі також є флавоноїди, сапоніни, адоніт, аскорбінова кислота, кумарини, холін і каротин.

Чому горицвіт потребує обережності

Серцеві глікозиди горицвіту впливають на силу й ритм серцевих скорочень та провідність серця. Рослина отруйна, а передозування небезпечне. Збирати її для домашнього лікування, самостійно готувати настої або добирати дози не слід.

Фото рослини