Стелера карликова

Стелера карликова (Stellera chamaejasme) — трав’янистий багаторічник родини вовчоягідних. Попри назву, рослина має потужну підземну частину: товстий розгалужений корінь і коротке багатоголове кореневище. Від нього відростають численні густо облистнені пагони.

Зовнішній вигляд

Стебла прості, голі, з дерев’янистою основою. Листки чергові, майже сидячі, ланцетні й загострені. На верхівках пагонів розміщені щільні головчасті суцвіття з дрібних білих квіток із червонуватими ділянками. Оцвітина трубчаста, розширена на кінці. Плоди бурі, горішкоподібні. Цвітіння, залежно від місцевості, припадає на період від травня до серпня.

Поширення

Стелера характерна для східносибірських і далекосхідних регіонів, зокрема Забайкалля та Верхнього Приамур’я. Росте у степах, на сухих кам’янистих схилах і біля підніжжя сопок. Рідше трапляється на узліссях та галявинах світлих лісів.

Склад і традиційне застосування

У рослині виявлено сапоніни, кумарини, флавоноїди, дубильні речовини та інші сполуки. Стелеру використовують у деяких традиційних азійських медичних практиках, однак складна біологічна дія не робить її безпечною домашньою травою.

Не слід готувати з коренів чи листя проносні засоби, порошки для ран або настої для внутрішнього вживання. Особливо неприпустиме використання рослини для впливу на перебіг вагітності. Знайомство зі стелерою варто обмежувати ботанічним спостереженням.

Фото рослини