Горіх волоський

Горіх волоський (Juglans regia), який також називають грецьким горіхом, — велике листопадне дерево родини горіхових. Його вирощують заради поживних ядер, цінної деревини та широкої тіньової крони. Для українських садів це добре знайома плодова культура.

Як виглядає дерево

Листки непарноперисті, складаються з кількох великих овальних листочків, кінцевий часто більший за бічні. Дерево утворює розлогу крону й потребує значного простору. Горіх розвивається всередині зеленої зовнішньої оболонки, яка під час достигання розтріскується та відділяється.

Місце в саду

Для посадки обирають добре освітлену ділянку без тривалого застою води. Важливо врахувати майбутній розмір дерева, близькість будівель та інших насаджень. Сортові саджанці дають змогу прогнозувати властивості врожаю краще, ніж випадковий сіянець. Молодому дереву потрібні догляд і достатня волога під час укорінення.

Ядра та зберігання врожаю

Ядра багаті на жири, містять білок і мінеральні речовини. Їх додають до випічки, салатів, соусів і десертів або їдять окремо невеликими порціями. Через високу енергетичну цінність кількість у раціоні має значення.

Після збирання горіхи очищують від зовнішньої оболонки та добре просушують. Для зберігання потрібні сухість, прохолода й захист від шкідників. Ядра з пліснявою або прогірклим запахом не використовують. Людям з алергією на горіхи необхідно перевіряти склад готових продуктів.

Листя й зелені оболонки

Ці частини містять інші речовини, зокрема дубильні сполуки та юглон, і не є звичайною їжею на кшталт ядер. Зелена оболонка інтенсивно забарвлює шкіру, тому під час очищення зручно користуватися рукавичками. Домашні настоянки та відвари листя не слід застосовувати замість очних крапель, лікування шкіри або призначених ліків.

Фото рослини