Береза повисла

Береза повисла — листопадне дерево родини березових із білою корою та тонкими гнучкими гілками, які часто звисають. У нижній частині старих стовбурів кора темна й тріщинувата. Молоді пагони мають смолисті бородавочки, звідси друга назва — береза бородавчаста.

Листя, квітки та екологія

Листки трикутні або ромбоподібні, з двічі гострозубчастим краєм; молоді — клейкі. Чоловічі й жіночі квітки зібрані в окремі сережки. Плоди — дрібні горішки з двома перетинчастими крильцями.

Береза світлолюбна, добре заселяє вирубки та відкриті ділянки, часто утворює вторинні ліси. Віддає перевагу добре дренованим ґрунтам. Широко поширена в Україні й інших регіонах помірної Євразії.

Що заготовляють

У народній і фармацевтичній практиці використовували бруньки, молоде листя, сік, а також продукти переробки деревини — дьоготь і вугілля. Бруньки збирали до розпускання, сушили з обмеженим нагріванням; листя — молодим, у затінку з вентиляцією. Листя зберігають добре висушеним, захищаючи від вологи. Збирання соку ушкоджує дерево, тому потребує дбайливого підходу.

Склад

Бруньки містять ефірну олію, смоли, сапоніни й дубильні речовини. У листі є флавоноїди, зокрема гіперозид, фенольні сполуки, вітамінні речовини та невелика кількість ефірної олії. Біле забарвлення кори пов’язане з бетуліном. Сік містить глюкозу, фруктозу й органічні кислоти.

Традиційне застосування й застереження

Листя та бруньки описували передусім як сечогінну сировину, а також використовували для ванн і зовнішніх обмивань. Дьоготь — окремий продукт сухої перегонки, який не є еквівалентом настою листя.

Смолисті компоненти бруньок можуть подразнювати нирки. При порушенні їхньої функції засоби з бруньок не застосовують самостійно; тривалий прийом потребує лікарського контролю.

Фото рослини