Айлант найвищий (Ailanthus altissima)

Айлант найвищий (Ailanthus altissima) — листопадне дерево родини симарубових, яке походить із Китаю. Воно швидко росте, утворює великі складні листки й добре заселяє порушені ділянки. Ці властивості роблять його помітним міським деревом, але водночас ускладнюють контроль за поширенням.

Ознаки дерева

Листки непарноперисті, складаються з багатьох видовжених листочків. Їхній край переважно рівний, із характерними виступами біля основи. Розтерте листя й пошкоджені пагони мають сильний, часто неприємний запах.

Дрібні квітки зібрані у волоті. Чоловічі й жіночі квітки зазвичай розвиваються на різних деревах. На жіночих екземплярах утворюються численні крилатки, які розносить вітер.

Чому айлант важко стримувати

Дерево поширюється не лише насінням, а й кореневими паростками, які можуть з’являтися далеко від стовбура. Просте зрізання дорослого дерева часто стимулює нову порость. Тому разова вирубка не дорівнює повному видаленню рослини.

Молоді сіянці легше прибрати, доки їхня коренева система невелика. Для великих дерев поблизу будівель або комунікацій потрібен продуманий план робіт і подальший контроль відростання. Посадку айланта не варто рекомендувати без оцінки його здатності захоплювати навколишній простір.

Відмінності від схожих дерев

Через перисте листя айлант плутають із ясенами, горіхами та сумахами. Для визначення порівнюють край і основу листочків, запах пошкодженої зелені, бруньки та плоди. Побутова назва «китайський ясен» не означає належності до роду Fraxinus.

Поводження та використання

Під час обрізання захищають шкіру й очі від соку та рослинних частинок. Домашні настої кори чи листя не є засобами від інфекцій, паразитів або гарячки. Історичне використання дерева в ремеслах і традиційній медицині не підтверджує безпечності самолікування.

Визначення, поширення й контроль: Penn State Extension.

Фото рослини