
Головний біль
Головний біль має багато причин. Найчастіше він пов’язаний із первинними розладами, зокрема мігренню або головним болем напруження.
Довідник за алфавітом

Головний біль має багато причин. Найчастіше він пов’язаний із первинними розладами, зокрема мігренню або головним болем напруження.

Гонартроз — остеоартроз коліна, що супроводжується болем і поступовим обмеженням функції. Перебіг і потреба в лікуванні індивідуальні.

Гонорея — інфекція, спричинена Neisseria gonorrhoeae. Вона може уражати сечостатеві органи, пряму кишку та горло, іноді без помітних симптомів.

Гостра ревматична лихоманка — запальне ускладнення інфекції стрептококом групи A. Імунна реакція може уражати суглоби, серце, шкіру та нервову систему.

Гостре ураження нирок, яке також називають гострою нирковою недостатністю, — раптове зниження їхньої здатності очищувати кров і підтримувати баланс рідини.

Гострий апендицит — запалення червоподібного відростка кишки. Захворювання потребує швидкого огляду, оскільки може ускладнитися перфорацією та перитонітом.

Гострий бронхіоліт — вірусне запалення дрібних дихальних шляхів, переважно в немовлят і дітей раннього віку. Частим збудником є респіраторно-синцитіальний вірус.

Гострий бронхіт — запалення бронхів, зазвичай вірусне, головним проявом якого є кашель. Кашель може зберігатися кілька тижнів після покращення загального стану.

Гострий ларингіт — запалення гортані та голосових складок. Часто воно супроводжує вірусну інфекцію або виникає після надмірного голосового навантаження.

Гострий мієлоїдний лейкоз — злоякісне захворювання кровотворення, за якого аномальні мієлоїдні клітини накопичуються в кістковому мозку й порушують утворення нормальних клітин крові.

Гострий назофарингіт — переважно вірусне запалення носоглотки. Воно спричиняє нежить, закладеність носа та подразнення горла й зазвичай минає самостійно.

Гострий панкреатит — раптове запалення підшлункової залози. Перебіг варіює від відносно легкого до тяжкого з ураженням інших органів.

Гострий перикардит — запалення оболонки, що оточує серце. Причинами можуть бути інфекції, імунозапальні процеси, ускладнення інших захворювань або медичних втручань.

Гострий синусит — запалення приносових пазух, яке часто виникає під час вірусної респіраторної інфекції. Більшість випадків не потребує антибіотиків.

Гострий тонзиліт — запалення піднебінних мигдаликів, яке часто називають ангіною. Він може бути вірусним або бактеріальним, тому лікування залежить від причини.

Гострий трахеїт — запалення слизової трахеї. Воно може супроводжувати респіраторну інфекцію; тяжкий бактеріальний трахеїт, особливо в дітей, є окремим небезпечним станом.

Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит — запалення тканини навколо ниркових канальців, яке може швидко погіршити роботу нирок.

Гострий фарингіт — запалення глотки з болем або подразненням у горлі. Найчастіше причиною є віруси, але можливий стрептокок та інші збудники.

Гострий інфаркт міокарда — ушкодження й загибель частини серцевого м’яза через різке порушення кровопостачання. За підозри потрібна негайна екстрена допомога.

Болючі вузли й гнійники в пахвах або пахвинних складках потребують уточнення причини. Повторні ураження з рубцями та підшкірними ходами характерні для гнійного гідраденіту.

Гідроцеле — накопичення рідини навколо яєчка, що спричиняє збільшення мошонки. Воно може бути вродженим або набутим.

Гідроцефалія — надмірне накопичення спинномозкової рідини через порушення її циркуляції або всмоктування. Вона може бути вродженою чи набутою й потребує неврологічної та нейрохірургічної оцінки.

Гінгівіт — запалення ясен, найчастіше пов’язане з накопиченням зубного нальоту. На цій стадії ще немає властивої пародонтиту втрати опорних тканин зуба.

Гіперальдостеронізм — надмірна дія альдостерону, гормону надниркових залоз, який регулює натрій, калій і об’єм рідини. Він може бути причиною артеріальної гіпертензії.

Гіпергідроз — потовиділення, яке перевищує потребу організму в охолодженні та заважає повсякденному життю.

Гіпертрихоз — надмірний ріст волосся на окремих ділянках або по всьому тілу, який не обов’язково пов’язаний із надлишком статевих гормонів.

Гіпопаратиреоз — недостатнє вироблення паратгормону прищитоподібними залозами. Через це знижується рівень кальцію в крові та порушується баланс фосфору.

Гіпоспадія — вроджена особливість, за якої отвір сечівника розташований на нижній поверхні статевого члена, а не на його кінчику.

Гіпотермія — небезпечне зниження внутрішньої температури тіла нижче 35 °C. Вона можлива не лише на морозі, а й у холодному вологому середовищі.

Гістоплазмоз — грибкова інфекція після вдихання спор Histoplasma з довкілля. Найчастіше уражаються легені, але при імунодефіциті можливе поширення на інші органи.

Депресивний епізод — стійке зниження настрою або втрата інтересу й задоволення, що впливають на повсякденне життя. Це стан, який піддається лікуванню, а не прояв слабкої волі.

Дерматит — загальна назва запалення шкіри. Контактний дерматит виникає через дію подразника або алергічну реакцію на речовину, що торкається шкіри.

Дерматоміозит і поліміозит належать до запальних міопатій — захворювань із м’язовою слабкістю. При дерматоміозиті характерні також зміни шкіри.

Дерматофітія — грибкова інфекція шкіри, волосся або нігтів. Збудники використовують кератин і можуть передаватися від людей, тварин або через забруднені предмети.

Дивертикули — невеликі випинання стінки товстої кишки. Вони можуть не турбувати, але іноді спричиняють запалення або кровотечу.

Дисоціативні розлади впливають на відчуття себе, пам’ять або сприйняття. Функціональні неврологічні розлади можуть проявлятися руховими чи чутливими симптомами; ці стани потребують окремого уточнення діагнозу.

Диспепсія — сукупність симптомів у верхній частині живота: болю, печіння, раннього насичення або неприємного переповнення після їжі.

Дисплазія шийки матки — зміни клітин епітелію, найчастіше пов’язані зі стійкою інфекцією вірусом папіломи людини високого ризику. Це ще не рак.

Дисфагія — утруднене ковтання їжі, рідини або слини. Вона може підвищувати ризик потрапляння їжі в дихальні шляхи й потребує з’ясування причини.

Дисфункція яєчників — узагальнений опис порушення овуляції або гормональної функції, а не один конкретний діагноз. Причину встановлюють за характером циклу, симптомами та обстеженнями.